Четвертая книга царств

Глава 25

1 В девятый год правления Седекии, в десятый день десятого месяца, вавилонский царь Навуходоносор со всем своим войском подступил к Иерусалиму, раскинул стан и окружил город осадным валом.

2 Осада длилась до одиннадцатого года царствования Седекии.

3 В девятый день четвертого месяца, когда в городе был жестокий голод и простому народу нечего было есть,

4 враг ворвался в город. Царь и все воины ночью вышли через царский сад, а затем через тайный ход между двойными стенами. Они попытались уйти в пустыню, но город был окружен халдеями.

5 Халдейское войско пустилось в погоню за царем и настигло его на иерихонских равнинах. Все его воины разбежались,

6 а самого царя схватили и привели к царю вавилонскому в Ривлу на суд.

7 Сыновей Седекии убили у него на глазах, потом Седекии выкололи глаза, заковали его в медные оковы и отправили в Вавилон.

8 В седьмой день пятого месяца (это был девятнадцатый год царствования в Вавилоне Навуходоносора) один из приближенных вавилонского царя, начальник стражи Невузарадан, пришел в Иерусалим

9 и сжег Храм ГОСПОДЕНЬ, царский дворец и все дома Иерусалима — все дома знатных людей предал он огню.

10 А войско халдейское, что пришло с начальником стражи, разрушило стены вокруг Иерусалима.

11 Прочий народ, что еще оставался в городе, и всех перебежчиков, что перешли на сторону царя вавилонского, — всё это множество людей начальник стражи Невузарадан увел в плен.

12 Лишь самых бедных он оставил возделывать поля и виноградники.

13 Медные столбы, что были в Храме ГОСПОДНЕМ, и подставки, и медное «море», емкость для воды, что была в Храме ГОСПОДНЕМ, халдеи разбили на части и всю медь увезли в Вавилон.

14 И тазы, и совки, и щипцы, и подносы — всю медную утварь, какая только была для богослужения, — всё забрали;

15 и чаши, и сосуды для углей — что только было из золота и серебра, — всё забрал начальник стражи.

16 Оба столба, и «море», и подставки, которые сделал Соломон для Храма ГОСПОДНЯ, — и не взвесить, сколько всего там было меди!

17 Каждый столб был восемнадцати локтей высотой, и на нем медная капитель высотой в три локтя, а вокруг всей капители — узор в виде гранатов, и всё это из меди; и второй столб — такой же работы.

18 Начальник стражи увел в плен первосвященника Сераю, второго священника Софонию и трех привратников.

19 Он также захватил в городе одного из царедворцев, что был начальником над воинами, пятерых человек из царских советников, что находились в городе, писца в войске, зачислявшего в войско жителей страны, и шестьдесят человек из прочего люда, что оставались в городе.

20 Захватив их, Невузарадан, начальник стражи, отвел их к царю вавилонскому в Ривлу.

21 В Ривле, в земле Хамат, вавилонский царь предал их всех смертной казни. Так иудеи были изгнаны со своих земель.

22 А над теми, кого вавилонский царь Навуходоносор оставил в стране иудейской, он поставил править Гедалью, сына Ахикама, внука Шафана.

23 Когда все военачальники иудеев и их люди услышали, что вавилонский царь назначил Гедалью, они пришли к нему в Мицпу: там были Измаил, сын Нетаньи, Йоханан, сын Кареаха, Серая, сын Танхумета из Нетофы, и Яазанья родом из Маахи вместе со своими людьми.

24 Гедалья поклялся им и их людям: «Не бойтесь служить халдеям, оставайтесь здесь и служите царю вавилонскому, и будет у вас всё хорошо!»

25 А в седьмой месяц пришел Измаил, сын Нетаньи, внук Элишамы из царского рода, и с ним десять человек: он сразил насмерть Гедалью вместе с иудеями и халдеями, какие были при нем в Мицпе.

26 Тогда весь народ от мала до велика вместе с военачальниками отправился в Египет от страха перед халдеями.

27 На тридцать седьмом году изгнания Иехонии, царя иудейского, двадцать седьмого числа двенадцатого месяца, в Вавилоне воцарился Эвил-Меродах. Он помиловал иудейского царя Иехонию и освободил его из тюрьмы в первый год своего правления.

28 Он говорил с ним милостиво и посадил на самое почетное место среди других царей, что жили при царском дворе в Вавилоне.

29 С тех пор Иехония не носил тюремной одежды и каждый день до конца своей жизни ел за царским столом.

30 Царь вавилонский назначил ему и постоянное содержание, которое он получал ежедневно всю оставшуюся жизнь.

2-а царiв

Розділ 25

1 І сталося дев'ятого року його царюва́ння, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, він та все ві́йсько його, на Єрусалим, і розта́борився проти нього, і побудува́ли проти нього вала навко́ло.

2 І було́ місто в обло́зі аж до одинадцятого року царя Седекії.

3 Дев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу кра́ю.

4 І пробитий був пролі́м у му́рі міста, і всі вояки́ повтікали вночі дорогою брами між двома му́рами, що при царсько́му садку́, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ.

5 А халдейське ві́йсько погналося за царем, та й догнали його в єрихо́нських степа́х, а все його ві́йсько розпоро́шилося від нього.

6 І схопи́ли царя, і відвели́ його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.

7 А синів Седекії зарізали на його оча́х, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома́ мідяни́ми кайданами, та й відвів його до Вавило́ну...

8 А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, — це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоно́сора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, слуга вавилонського царя.

9 І він спалив дім Господній та дім царе́вий, і всі доми́ в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.

10 І мури навколо Єрусалиму порозбива́ло все халдейське ві́йсько, що було з начальником царсько́ї сторожі.

11 А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту про́стого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі.

12 А з бідноти́ Кра́ю начальник царсько́ї сторо́жі позоставив декого за винярі́в та за рільникі́в.

13 А мідяні́ стовпи́, що в Господньому домі, і підста́ви, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і відне́сли їхню мідь до Вавилону.

14 І го́рнята, і лопа́тки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний по́суд, що вживається при службі, позабира́ли.

15 І кади́льниці, і ча́ші, усе, що було золоте — забрав золото, а що було́ срібне — срібло взяв начальник царсько́ї сторожі.

16 Два стовпи́, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для всіх цих рече́й!

17 Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна ма́ковиця, а високість ма́ковиці — три лікті, та мере́жка, і грана́тові яблука на ма́ковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа́ з мере́жкою — так само.

18 І начальник царсько́ї сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів поро́га.

19 А з міста взяв він одного є́внуха, що був начальником над військо́вими, та п'ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були зна́йдені в місті, і писаря, зверхника військо́вих відділів, що записував народ краю до військо́вих відділів, і шістдеся́т чоловіка з народу кра́ю, що знахо́дилися в місті.

20 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли.

21 І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому кра́ї. І пішов Юда на вигна́ння з своєї землі.

22 А народ, що позостався в Юдиному кра́ї, якого позоставив Навуходоно́сор, вавилонський цар, то настанови́в над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.

23 І почули всі військо́ві зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настанови́в Ґедалію, то поприхо́дили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.

24 І присягну́в Ґедалія їм та їхнім лю́дям, і сказав їм: „Не бійтеся бути підда́ними халдейцям, осядьте в Кра́ї та служіть вавилонському цареві, — і буде вам добре!“

25 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царсько́го насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, — і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.

26 І знявся ввесь наро́д, від мало́го й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.

27 І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарюва́ння, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'я́знення.

28 І він говорив із ним ласка́во, і поставив тро́на його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.

29 І змінив в'язни́чну одежу його, і він за́вжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.

30 А ї́жа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.

Четвертая книга царств

Глава 25

2-а царiв

Розділ 25

1 В девятый год правления Седекии, в десятый день десятого месяца, вавилонский царь Навуходоносор со всем своим войском подступил к Иерусалиму, раскинул стан и окружил город осадным валом.

1 І сталося дев'ятого року його царюва́ння, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, він та все ві́йсько його, на Єрусалим, і розта́борився проти нього, і побудува́ли проти нього вала навко́ло.

2 Осада длилась до одиннадцатого года царствования Седекии.

2 І було́ місто в обло́зі аж до одинадцятого року царя Седекії.

3 В девятый день четвертого месяца, когда в городе был жестокий голод и простому народу нечего было есть,

3 Дев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу кра́ю.

4 враг ворвался в город. Царь и все воины ночью вышли через царский сад, а затем через тайный ход между двойными стенами. Они попытались уйти в пустыню, но город был окружен халдеями.

4 І пробитий був пролі́м у му́рі міста, і всі вояки́ повтікали вночі дорогою брами між двома му́рами, що при царсько́му садку́, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ.

5 Халдейское войско пустилось в погоню за царем и настигло его на иерихонских равнинах. Все его воины разбежались,

5 А халдейське ві́йсько погналося за царем, та й догнали його в єрихо́нських степа́х, а все його ві́йсько розпоро́шилося від нього.

6 а самого царя схватили и привели к царю вавилонскому в Ривлу на суд.

6 І схопи́ли царя, і відвели́ його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.

7 Сыновей Седекии убили у него на глазах, потом Седекии выкололи глаза, заковали его в медные оковы и отправили в Вавилон.

7 А синів Седекії зарізали на його оча́х, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома́ мідяни́ми кайданами, та й відвів його до Вавило́ну...

8 В седьмой день пятого месяца (это был девятнадцатый год царствования в Вавилоне Навуходоносора) один из приближенных вавилонского царя, начальник стражи Невузарадан, пришел в Иерусалим

8 А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, — це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоно́сора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, слуга вавилонського царя.

9 и сжег Храм ГОСПОДЕНЬ, царский дворец и все дома Иерусалима — все дома знатных людей предал он огню.

9 І він спалив дім Господній та дім царе́вий, і всі доми́ в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.

10 А войско халдейское, что пришло с начальником стражи, разрушило стены вокруг Иерусалима.

10 І мури навколо Єрусалиму порозбива́ло все халдейське ві́йсько, що було з начальником царсько́ї сторожі.

11 Прочий народ, что еще оставался в городе, и всех перебежчиков, что перешли на сторону царя вавилонского, — всё это множество людей начальник стражи Невузарадан увел в плен.

11 А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту про́стого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі.

12 Лишь самых бедных он оставил возделывать поля и виноградники.

12 А з бідноти́ Кра́ю начальник царсько́ї сторо́жі позоставив декого за винярі́в та за рільникі́в.

13 Медные столбы, что были в Храме ГОСПОДНЕМ, и подставки, и медное «море», емкость для воды, что была в Храме ГОСПОДНЕМ, халдеи разбили на части и всю медь увезли в Вавилон.

13 А мідяні́ стовпи́, що в Господньому домі, і підста́ви, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і відне́сли їхню мідь до Вавилону.

14 И тазы, и совки, и щипцы, и подносы — всю медную утварь, какая только была для богослужения, — всё забрали;

14 І го́рнята, і лопа́тки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний по́суд, що вживається при службі, позабира́ли.

15 и чаши, и сосуды для углей — что только было из золота и серебра, — всё забрал начальник стражи.

15 І кади́льниці, і ча́ші, усе, що було золоте — забрав золото, а що було́ срібне — срібло взяв начальник царсько́ї сторожі.

16 Оба столба, и «море», и подставки, которые сделал Соломон для Храма ГОСПОДНЯ, — и не взвесить, сколько всего там было меди!

16 Два стовпи́, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для всіх цих рече́й!

17 Каждый столб был восемнадцати локтей высотой, и на нем медная капитель высотой в три локтя, а вокруг всей капители — узор в виде гранатов, и всё это из меди; и второй столб — такой же работы.

17 Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна ма́ковиця, а високість ма́ковиці — три лікті, та мере́жка, і грана́тові яблука на ма́ковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа́ з мере́жкою — так само.

18 Начальник стражи увел в плен первосвященника Сераю, второго священника Софонию и трех привратников.

18 І начальник царсько́ї сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів поро́га.

19 Он также захватил в городе одного из царедворцев, что был начальником над воинами, пятерых человек из царских советников, что находились в городе, писца в войске, зачислявшего в войско жителей страны, и шестьдесят человек из прочего люда, что оставались в городе.

19 А з міста взяв він одного є́внуха, що був начальником над військо́вими, та п'ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були зна́йдені в місті, і писаря, зверхника військо́вих відділів, що записував народ краю до військо́вих відділів, і шістдеся́т чоловіка з народу кра́ю, що знахо́дилися в місті.

20 Захватив их, Невузарадан, начальник стражи, отвел их к царю вавилонскому в Ривлу.

20 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли.

21 В Ривле, в земле Хамат, вавилонский царь предал их всех смертной казни. Так иудеи были изгнаны со своих земель.

21 І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому кра́ї. І пішов Юда на вигна́ння з своєї землі.

22 А над теми, кого вавилонский царь Навуходоносор оставил в стране иудейской, он поставил править Гедалью, сына Ахикама, внука Шафана.

22 А народ, що позостався в Юдиному кра́ї, якого позоставив Навуходоно́сор, вавилонський цар, то настанови́в над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.

23 Когда все военачальники иудеев и их люди услышали, что вавилонский царь назначил Гедалью, они пришли к нему в Мицпу: там были Измаил, сын Нетаньи, Йоханан, сын Кареаха, Серая, сын Танхумета из Нетофы, и Яазанья родом из Маахи вместе со своими людьми.

23 І почули всі військо́ві зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настанови́в Ґедалію, то поприхо́дили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.

24 Гедалья поклялся им и их людям: «Не бойтесь служить халдеям, оставайтесь здесь и служите царю вавилонскому, и будет у вас всё хорошо!»

24 І присягну́в Ґедалія їм та їхнім лю́дям, і сказав їм: „Не бійтеся бути підда́ними халдейцям, осядьте в Кра́ї та служіть вавилонському цареві, — і буде вам добре!“

25 А в седьмой месяц пришел Измаил, сын Нетаньи, внук Элишамы из царского рода, и с ним десять человек: он сразил насмерть Гедалью вместе с иудеями и халдеями, какие были при нем в Мицпе.

25 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царсько́го насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, — і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.

26 Тогда весь народ от мала до велика вместе с военачальниками отправился в Египет от страха перед халдеями.

26 І знявся ввесь наро́д, від мало́го й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.

27 На тридцать седьмом году изгнания Иехонии, царя иудейского, двадцать седьмого числа двенадцатого месяца, в Вавилоне воцарился Эвил-Меродах. Он помиловал иудейского царя Иехонию и освободил его из тюрьмы в первый год своего правления.

27 І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарюва́ння, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'я́знення.

28 Он говорил с ним милостиво и посадил на самое почетное место среди других царей, что жили при царском дворе в Вавилоне.

28 І він говорив із ним ласка́во, і поставив тро́на його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.

29 С тех пор Иехония не носил тюремной одежды и каждый день до конца своей жизни ел за царским столом.

29 І змінив в'язни́чну одежу його, і він за́вжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.

30 Царь вавилонский назначил ему и постоянное содержание, которое он получал ежедневно всю оставшуюся жизнь.

30 А ї́жа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.

1.0x